КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "Лизогубівський ліцей Безлюдівської селищної ради"

Цього забути не можна!

11 квітня 1945року американські війська звільнили в'язнів нацистського табору смерті Бухенвальд, через застінки котрого пройшло більше 250 тисяч в'язнів, 56 тисяч з яких загинули. Сьогодні цей день відзначається як Міжнародний день звільнення в'язнів нацистських концтаборів. Україна та уся світова громадськість низько схиляє голову перед громадянським подвигом – взірцем мужності і самовідданості рідному народові та вклоняється світлій пам’яті людей, чиї життя безвинно обірвалися за колючим дротом фашистських концтаборів.

У роки Другої світової війни на території гітлерівської Німеччини та окупованих країн діяло більше 14 тисяч концентраційних таборів. Через них пройшли мільйони мучеників.

За визнанням самих есесівців, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

За роки Другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів ─ громадяни Радянського Союзу.

Розповіді очевидців, яким вдалося вижити в горнилі смерті, змушують здригатися від жаху, дають урок героїки для сьогоднішнього покоління.

У Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів ми згадуємо усіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах чи печах крематоріїв, і тих, хто вижив усім смертям на зло.

У нашій школі було проведено ряд заходів з даної тематики. Учні на уроках історії розглянули питання про визволення 11 квітня 1945 р. в’язнів фашистських концтаборів Бухенвальд і Дора. Також класними керівниками 1-11 класів були проведені інформаційні хвилинки «Якщо на землі є пекло…» , бесіди «Фашистські табори смерті», «Ніхто не забутий, ніщо не забуто» Для учнів 9-11 класів організовано перегляд документальних відеороликів. Учні вшанували пам’ять загиблих у фашистських концтаборах в роки Другої світової війни хвилиною мовчання.

Сторінки минулого не треба забувати ніколи. Важкий шлях пройшло «покоління війни» ─ голод, тяжка, виснажлива праця та багато інших випробувань. Ті, що залишилися в живих, сьогодні згадують усі ті роки з болем. Скупа чоловіча сльоза навертається на очі ветерана. Головне, щоб це більше не повторилося. «Щоб не повторилося», ─ відлунює в наших серцях.